Владика Андрей (2008)

Жанр: історичний, драма
Країна: Україна

Кіностудія / кінокомпанія: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, Українська кінофундація

Режисер: Олесь Янчук
Актори: Сергій Романюк, Тарас Постніков, Ірина Мак, Федір Стригун, Євген Нищук, Тарас Жирко, Орест Огородник, Галина Далявська, Лембіт Улфсак, Оксана Вороніна, Вікторія Янчук, Януш Юхнецький, Сергій Сипливий, Віктор Степаненко, Ярослав Мука, Олег Цьона, Олег Треповський, Давид Оксенюк, Анатолій Бевз

Сюжет:
В основу фільму покладено біографію митрополита української Греко-Католицької церкви Андрія Шептицького, який протистояв репресіям тоталітарних режимів Сталіна і Гітлера...

             Інформація про фільм:
        Це вже п'ятий повнометражний фільм Олеся Янчука і третя поява Митрополита в українському ігровому кіно. "Владика" творить позитивний образ одного з найвеличніших героїв західноукраїнської історії, заперечуючи майже усі радянські міфи, які мали за мету очорнити Шептицького.
       Назагал йдеться про неоднозначну постать. Як написав Мирослав Маринович у статті "Андрей Шептицький і дилема гуманістичного вибору": "Ім'я Митрополита Андрея Шептицького належить історії українського народу, однак, якщо вдатися до гри слів, аж ніяк не відходить в історію". Дискусії навколо нього тривають і, схоже, не скоро припиняться.
      Причина не стільки в неоднозначності слів та вчинків Шептицького, скільки у самих підвалинах наших оцінок. Якщо для Західної України він - національний герой, то для сходу його ім'я огорнуте негативними радянськими конотаціями.
Зрештою, "Владика Андрей" стоїть поза цими дискусіями. Це - художній фільм, у якому чи не вперше в українському кіно у позитивному світлі показано людину, яка своє життя присвятила Богові. Погодьтеся, для атеїстичної країни - неабияке досягнення.
      Фільм Олеся Янчука є переказом довгого життєвого шляху Митрополита - від дитячих років - аж до смерті, і грають Шептицього троє акторів.
Шептицький прожив 79 років і його життя припало на бурхливий час - дві світові війни, численні окупації Галичини, причому усі окупаційні режими виявляли однакову ворожість до місцевого населення, яким опікувався митрополит.
А між війнами - активна благодійна діяльність, спроба об'єднати церкви, численні мандрівки, арешти, заслання...
      Янчук не став заглиблюватися у подробиці, а пішов звичним для себе шляхом, вмістивши у центр оповіді історію зради Митрополита людиною з його оточення. Змушений під тортурами до співпраці з НКВД, молодий чоловік доносить на Шептицького і навіть якось долучається до його смерті.
      Власне, інколи складається враження, що фільм розповідає більше про нього, ніж про Андрея Шептицького. Біографічний фільм поєднується з трилером.
Але трилер то губиться серед біографічних подробиць життя Шептицького, то знову виринає, аби додати картині напруження. Звісно, біографія Митрополита дає підстави для творення різножанрового кіно, проте авторові слід було вибрати щось одне.
      Тим паче, що релігійне життя давно вже адаптоване кінематографом і сформувало у цій царині певні правила.
Скажімо, на тлі вітчизняної (радянської) традиції показу греко-католицьких священиків, "поліжанровість" "Владики" виглядає майже революцією.....