Спіши любити
Жанр психологічна драма, романс
Режисер Адам Шенкнер У головних ролях Шейн Вест, Менді Мур
Кінокомпанія Warner Bros. Pictures
Тривалість 101 хв.
Країна США
Рік 2002
Вірити в чудо, надіятись на чудо, чекати чуда, шукати чудо навіть
там, де ніхто не чекає і не шукає, навіть тоді, коли ніхто не вірить і
не надіється...
Чи можлива дружба між скромною непоказною дівчиною та пихатим самозакоханим красенем, за яким впадають майже всі дівчата школи?
У стрічці «Спіши любити» розповідається про дружбу, любов, довіру.
Зрештою, про саме чудо, якого так чекала головна героїня фільму Джемі
Салліван і яке подарував їй той, про кого раніше не сміла думати та
говорити.
Та насправді Лендон Картер не такий самозакоханий і гордий, яким
хоче видаватись. Його впевненість дійсна лише в колі друзів, таких
самих, як він. Це «зіркова» компанія створила власні стереотипи дружби
і поведінки в суспільстві. І саме їх «ламає» скромна, спокійна, проте
мужня Джеймі. Вона змінює погляди Лендона на світ, змінює його
оточення, змінює його самого.
Протягом фільму глядач має нагоду простежити шлях перевтілення
Лендона із «зірки» школи на людину з усталеними поглядами та серйозними
намірами.
Заради коханої хлопець не боїться втратити того, хто раніше був
справжнім другом, а тепер з іншими, такими ж «друзями» насміхається з
його почуттів. Та серце Лендона віднаходить поруч із Джеймі щось
справжнє, не видумане, нелицемірне. Знаходить любов.
Вихована батьком-священиком, вона попри страх і труднощі зберігає в
серці віру в Бога і спонукає до цього Лендона. Важка хвороба надто рано
відбирає життя Джеймі, але за цей період вона встигає зробити чимало,
навіть побачити чудо, про яке міряла з дитинства. І це чудо — любов
Лендона: справжня, чиста, міцна ,вірна та віддана.
До самого кінця земного життя героїня не полишає віри. Хвороба не
здатна посіяти страх перед неминучою смертю… Більше того, саме ця
хвороба допомогла зустріти Янгола–Охоронця в особі Лендона, який своєю
присутністю та любов’ю подарував найщасливіші миті, які й годі описати.
Хіба ж це не справжнє чудо?
Цікаві факти про фільм
Дослівно назва перекладається з англійської як «Пам’ятна прогулянка».
Фотографії Джеймі на піаніно в будинку Салліванів є справжніми знимками Менді Мур в дитинстві.
Місто Бофорт, в якому відбувається дія книги та фільму, дійсно існує і знаходиться в Північній Кароліні.
Зйомки фільму проходили також в північній Кароліні – в Уілмілтоні
та Саутпорті. Багато інтер’єрів взято з із серіалу «Літо наших надій»,
зокрема школа, лікарня та будинок Лендона.
В першому варіанті сценарію у передостанній сцені фільму Лендон
приїжджає до батька Джеммі, будучи вже 33-річним лікарем, і повертає
йому обручку, повідомляючи, що збирається знову одружитися.
Стрічка була знята всього за 39 днів, незважаючи на те, що в цей
час Менді Мур могла зніматись лише по 10 годин на добу (у 2001 році
акторка ще не досягла повноліття).
Після виходу фільму один з прихильників Менді Мур назвав на її честь
зірку, так як і у фільмі.
Шейну Уесту так сподобалась автівка, задіяна в процесі зйомок, що
після завершення роботи він вирішив витратити 5 тисяч доларів, аби її
придбати.
В фільмі Джеммі віддає Лендону книгу своєї матері зі словами: «Не
хвилюйся, це не Біблія». В романі Ніколаса Спаркса Джеммі віддає йому
саме Біблію, в тексті якої підкреслені її улюблені фрагменти.
Завантажити тут
| 
